24 березня з ініціативи ООН, починаючи з 2010 року, щорічно цього дня відзначається Міжнародний день права на встановлення (з’ясування) істини щодо грубих порушень прав людини та гідності жертв. Саме 24 березня 1980 року у Сальвадорі під час церковної служби декількома пострілами з гвинтівки був убитий католицький священик, правозахисник Оскаро Арнульфо Ромеро (1917-1980). Його вбили за те, що він не хотів мовчати і миритися з насильством, тортурами і несправедливістю в країні. Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини і гідності жертв має на меті нагадати світовому співтовариству про мужність людей в усьому світі, які присвятили своє життя захисту і реалізації прав людини, незважаючи на величезний ризик, з яким нерідко пов’язана їхня діяльність. ООН зауважує, що драматичні події останнього часу, ще раз підтверджують гостру необхідність збереження і оприлюднення правдивої інформації про порушення прав людини, скоєних в періоди репресій за тоталітарних режимів і під час збройних конфліктів. Відмовляти жертвам в праві на отримання цих даних рівнозначно відмові їм у праві на правосуддя, гідність і визнання – а також компенсацію – заподіяних їм страждань і понесених втрат. Йдеться не тільки про осіб, які безпосередньо постраждали від спроб приховати порушення прав людини. Права на істину і правосуддя є неодмінною умовою для того, щоб покінчити з безкарністю за грубі порушення прав людини. Якщо зникнення відбулося внаслідок насильницьких дій, сім’ї мають право знати долю і місцезнаходження близьких їм людей. Якщо вони були вбиті, то вбивці мають бути покарані. У будь-якому випадку повага цього права служить попередженням іншим про те, що довго приховувати зловживання не вдасться. Генеральна Асамблея ООН пропонує у своїй резолюції всім державам-членам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій та суб’єктам громадянського суспільства, включаючи неурядові організації і приватних осіб, належним чином відзначати цей Міжнародний день.
Ювілеї дня:
120 років від дня народження Вільгельма Райха (1897-1957), австрійського лікаря і психолога, одного з засновників європейської школи психоаналізу. Наприкінці 20-х років намагався об’єднати теорії Фройда і Маркса, надаючи при цьому першочергове значення сексуальному інстинкту. В праці «Масова психологія фашизму» (1933) аргументував зв’язок між пригніченням сексуальності в обивателя і перетворення його в авторитарну особу. З 1939 року мешкав у США, де розробив унікальну теорію космічної життєвої енергії – «оргона», яку можна акумулювати в будь-якому сховищі. Втім, це «відкриття» не здобуло підтвердження з боку серйозної науки. Народився в с. Добряничі на Львівщині (тоді територія Австро-Угорської імперії), дитинство і юність майбутнього психіатра минули поблизу Чернівців.
